Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія.
  Звуки мовлення. Голосні і приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкі і глухі; вимова звуків, що позначаються буквами г і ґ. Подовжені звуки.
  Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв я, ю, є, ї, щ та буквосполучень дз, дзь, дж.
  Склад. Наголос. Основні правила переносу.
  Голосні наголошені й ненаголошені, їх вимова та позначення на письмі.
Ненаголошені голосні е, и, о в коренях слів. Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом. 
  Вимова приголосних звуків та позначення ї на письмі. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Основні випадки чергування у-в, і-й. Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь,і,є,ю,я. Сполучення йо, ьо.
  Орфограма. Орфографічна помилка.
  Правила вживання м’якого знака. 
  Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом.
  Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків.
  Написання слів іншомовного походження.
Будова слова. Орфографія.
  Спільнокореневі слова та форми слова. Основа слова і закінчення змінних слів. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.
Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Чергування о-а, е-і, е-и. Чергування о,е з і. Е-о після ж,ч,ш,й. И, і після ж,ч,ш,щ та г,к,х у коренях слів.
  Найголовніші випадки чергування приголосних звуків.
Вимова та написання префіксів з- (зі-, с-), роз-, без-; префікси пре-, при-, прі-.
Словотвір. Орфографія.
  Змінювання та творення слів. Основні способи словотворення в українській мові: префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, безсуфіксальний, складання слів або основ, перехід слів з однієї частини мови в іншу.
  Зміни приголосних при творенні слів: іменників з суфіксом на -ин(а) від прикметників на –ський, -цький; іменників і прикметників, що мають буквосполучення –чн- (-шн-); зміни приголосних при творенні прикметників на –ський, зький та іменників на –зтво, цтво, -ство.
  Сполучні о,е в складних словах. Написання разом і через дефіс слів з пів-
Дефіс у складних словах. 
  Творення та правопис складних і складноскорочених слів.
Лексикологія. Фразеологія
  Поняття про лексику.
  Лексичне значення слова. Однозначні і багатозначні слова. Вживання багатозначних слів у прямому і переносному значеннях.
  Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми.
Власне українські і запозичені слова.
Застарілі слова і неологізми.
Загальновживані (нейтральні) і стилістично забарвлені слова: діалекти, професійні слова і терміни.
  Поняття про фразеологізми. Джерела українських фразеологізмів. Прислів’я, приказки і афоризми як різновиди фразеологізмів в ролі членів речення.
Морфологія і орфографія
Поняття про самостійні та службові частини мови.
  Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Іменники назви істот і неістот. Загальні і власні назви. Велика буква і лапки у власних назвах. Рід іменників. Іменники спільного роду.
Число іменників. Іменники, що мають форму тільки однини або тільки множини.
Відмінки іменників. Кличний відмінок в українській мові. Типи відмін іменників.
Особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині.
Незмінювані іменники.
Способи творення іменників.
Правопис відмінкових закінчень іменників. Не з іменниками. Правопис найуживаніших суфіксів. Букви е, и, і в суфіксах –ечок-, -ечк-, -ичок-, -інн(я), ив(о), -ев(о). Написання та відмінювання чоловічих і жіночих імен та по батькові.
  Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Якісні, відносні та присвійні прикметники. Повні і короткі форми прикметників.
Ступені порівняння прикметників, їх утворення.
Прикметники твердої і м’якої груп, їх відмінювання.
Способи творення прикметників.найчастіше вживані суфікси.
Правопис відмінкових закінчень. Не з прикметниками. Правопис найуживаніших суфіксів прикметників. Букви ь, е, в суфіксах на означення пестливості і неповноти ознаки (-еньк-,
 -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -уват-, -юват-). Букви ь, е, о, и в прикметникових суфіксах 
–ськ-, -ев-(єв), -ов-(-йов-), -ин-, -ін-, -ичн-, а також у прикметниках на –зький, - цький.
Одна і дві букви н у прикметниках.
Написання складних прикметників разом і через дефіс. Написання прізвищ прикметникової форми.
  Числівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Числівники кількісні (на означення цілих чисел, дробові і збірні) та порядкові. Числівники прості й складні.
Відмінювання кількісних і порядкових числівників.
Правопис числівників. Буква ь на кінці числівників та перед закінченням у непрямих відмінках. Роздільне написання складних числівників. Написання разом порядкових числівників з –тисячний.
  Займенник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Розряди займенників.
Особові та зворотні займенники, їх відмінювання.
Питальні та відносні займенники, їх відмінювання.
Неозначені і заперечні займенники, їх утворення. Присвійні, вказівні, означальні займенники, їх відмінювання.
Правопис займенників. Написання прийменників із займенниками окремо. Н в особових займенниках. Дефіс у неозначених займенниках. Ні в заперечених займенниках. Вживання займенників ви, вам у ввічливому значенні при звертанні до однієї особи, написання цих займенників з великої букви у пошанному значенні.
  Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Неозначена форма (інфінітив).
Види дієслів (доконаний, недоконаний).
Часи дієслова. Минулий час (зміна дієслів у минулому часі). Теперішній і майбутній (відмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часу).
Дієслова I і II дієвідмін.
Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий), їх творення.
Безособові дієслова.
Способи творення дієслів.
Особливі форми дієслова: дієприслівник, дієприкметник.
Правопис дієслів. НЕ з дієсловами. Правопис –ться, - шся в кінці дієслів. Букви е, и в особових закінченнях дієслів I і II дієвідмін. Буква ь у дієсловах наказового способу.
 Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні й пасивні дієприкметники. Творення активих і пасивних дієприкметників теперішнього і минулого часу.
Відмінювання дієприкметників.
Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника).
Безособові дієслівні форми на –НО, -ТО, їх вживання в усному і писемному мовленні. 
Правопис голосних у закінченнях дієприкметників. Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників. НЕ з дієприкметниками. Н у дієприкметниках та НН у прикметниках дієприкметникового походження.
Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки і синтаксична роль. 
Дієприслівник недоконаного і доконаного виду, їх творення.
Дієприслівниковий зворот. Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові.
Правопис дієприслівників. Складні випадки вживання доконаного і недоконаного видів дієприслівника. НЕ з дієприслівниками.
  Прислівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Ступені порівняння прислівників.
Способи творення прислівників.
Правопис прислівників. Одна і дві букви Н у прислівниках Е і НІ з прислівниками.
И та І в кінці прислівників. Дефіс у прислівниках. Написання прислівників разом і окремо.
  Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні.
Необхідні й похідні прийменники.
Правопис прийменників разом, окремо і через дефіс.
Особливості вживання прийменників з іменниками.
  Сполучник як службова частина мови. Сполучник як засіб зв’язку у реченні.
Сполучники сурядності й підрядності, їх види.
Вживання сполучників у простому і складному реченнях. 
Правопис сполучників разом і окремо.
  Частка як службова частина мови.
Формотворчі, заперечні та модальні частки.
Написання часток БО, НО, ТО, ОТ, ТАКИ.
НЕ з різними частинами мови.
  Вигук як частина мови.
Використання вигуків як засобу виразності в художніх творах.
Правопис вигуків. Дефіс у вигуках.кома і знак оклику при вигуках.
Синтаксис. Пунктуація
  Словосполучення. Будова і типи словосполучень за способом вираження головного слова. Підрядний зв’язок слів у словосполученні (узгодження, керування, прилягання).
  Просте речення. Підрядний та сурядний зв’язок слів у реченні. Порядок слів у реченні. Логічний наголос. Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. Окличні речення. Речення двоскладні й односкладні; прості й складні. Поширені й непоширені речення. Розділові знаки в кінці речення.
Підмет та присудок як головні члени речення. Способи вираження підмета. Простий присудок. Складний дієслівний присудок. Складний іменний присудок. Тире між підметом і присудком.
Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення. Узгоджені і неузгоджені означення. Прикладка як різновид означення. Додаток. Прямий і непрямий додаток. Обставина. Види обставин за значенням (способу дії, міри і ступеня, місця, часу, причини мети). Порівняльний зворот. Написання поширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки. Виділення порівняльних зворотів комами.
  Односкладні речення. Односкладні речення з головним членом у формі присудка: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено–особові; безособові. Односкладні речення з головним членом у формі підмета; називні.
  Повні і неповні речення. Тире в неповних реченнях.
  Речення з однорідними членами речення. Однорідні члени речення, інтонація речень з однорідними членами. Узагальнююче слово при однорідних членах речення. Однорідні й неоднорідні означення. Однорідні члени речення із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком. Речення з кількома рядами однорідних членів. Кома між однорідними членами. Двокрапка і тире при узагальнюючих словах у реченнях з однорідними членами.
  Речення із звертаннями, вставними словами. Звертання непоширені й поширені. Вставні слова, сполучення слів, речення. Поділ вставних слів за значенням. Розділові знаки при звертанні та вставних словах.
  Речення з відокремленими членами. Поняття про відокремлення другорядних членів речення. Відокремлені означення, прикладки, додатки, обставини відокремлені уточнюючі члени речення. Розділові знаки при відокремлених членах.
  Складне речення і його ознаки. Складні речення без сполучників, з сурядним і підрядним зв’язком.
  Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому. Сполучники та смислові зв’язки між простими реченнями в складнопідрядному. Інтонація і розділові знаки у складносурядному реченні.
  Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому. Складнопідрядне речення із сполучниками і сполучними словами. Основні види підрядних речень: означальні, з’ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії, міри і ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умовні, допустові).
Синонімія складнопідрядних речень, з простими реченнями з прямою мовою. Складнопідрядні речення з кількома підрядними. Розділові знаки у складнопідрядному реченні.
  Безсполучникове складне речення, особливості будови. Смислові відношення між простими реченнями (однорідні й неоднорідні). Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні та інтонація.
  Складне речення з різними видами зв’язку. Складне речення з сурядним і підрядним зв’язком. Складне речення із сполучниковим зв’язком. Розділові знаки в ньому.
  Пряма й непряма мова. Цитата. Діалог. Способи заміни прямої мови непрямою. Інтонація і розділові знаки при прямій мові. Розділові знаки при цитаті, діалозі.
Відомості про мовлення
Загальне уявлення про спілкування і мовлення. Ситуація спілкування: адресати (той, хто говорить чи пише) і адреса мовлення, мета й умови спілкування, повідомлення (висловлення), його зміст і форма. Монологічне і діалогічне мовлення. Усне і писемне мовлення.основні правила спілкування. Тема і основна думка висловлення. Різновиди мовленнєвої діяльності: говоріння, писання, читання, слухання. Основні вимоги до мовлення: змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність,правильність. Мовленнєві помилки і недоліки.
Етика спілкування й етикет.
Поняття про текст. Поділ тексту на абзаци. План готового тексту (простий і складний). Мовні засоби зв’язку речень у тексті (сполучники, прислівники, займенники, синоніми, спільнокореневі слова, повтори).
Поняття про стилі мовлення: розмовний, науковий, художній, офіційно–діловий і публіцистичний. Сфери вживання кожного з них. 
Поняття про типи мовлення: розповідь, опис, роздум. Особливості побудови розповіді на основі власного досвіду, опису окремих предметів і тварин, елементарного роздуму.
 

Програма з математики для вступників до Шахтарського кінотехнікуму у 2006 році складається з трьох розділів. Перший з них містить перелік основних математичних понять і фактів алгебри і геометрії, що їх повинні знати вступники; другий – теореми і формули, які треба вміти доводити. Зміст теоретичної частини іспитів визначається останнім розділом. В третьому розділі перелічено основні математичні вміння і навички, якими має володіти вступник.
На іспиті з математики вступник повинен показати:
а) чітке знання математичних означень і теорем, основних формул арифметики, алгебри і геометрії, вміння доводити теореми і виводити формули;
б) вміння чітко висловлювати математичну думку усно та в письмовій формі;
в) впевнене володіння вміннями і навичками, передбаченими програмою, вміння застосовувати їх при розв’язанні задач.

I. Основні математичні поняття і факти.
Арифметика і алгебра.
1. Натуральні числа і нуль. Прості і складні числа. Дільник, кратне. Найбільший спільний дільник. Найменше спільне кратне. Ознаки подільності на 2,3,5,9,10.
2. Цілі числа. Раціональні числа, їх додавання, віднімання, множення, ділення. Порівняння раціональних чисел.
3. Дійсні числа, їх запис у вигляді десяткового дробу. Читання, запис та дії з десят¬ковими дробами. Скінченні і нескінченні, періодичні і неперіодичні десяткові дроби.
4. Звичайні дроби. Порівняння звичайних дробів. Правильний і неправильний дріб. Ціла та дробова частина числа. Основна властивість дробу. Скорочення дробу. Се¬реднє арифметичне і середнє геометричне чисел. Основні задачі на дроби.
5. Поняття про ірраціональні числа.
6. Зображення чисел на прямій. Модуль числа, його геометричний зміст.
7. Числові вирази. Вирази із змінними. Тотожні перетворення раціональних ал¬гебраїчних виразів.
8. Поняття про пряму та обернену пропорційну залежності між величинами. Види діаграм.
9. Вимірювання величин. Наближене значення числа. Округлення чисел. Абсолютна та відносна похибки наближеного значення числа. Виконання арифметичних дій над наближеними значеннями чисел.
10. Пропорції. Основна властивість пропорції. Розв'язування задач за допомогою пропорцій. Прості і складені задачі.
11. Степінь з натуральним показником і його властивості. Степінь з цілим показни¬ком і його властивості. Перетворення виразів із степенями.
12. Квадратний корінь. Арифметичний квадратний корінь. Властивості квадратних коренів. Наближене значення квадратного кореня.
13. Прямокутна система координат на площині. Координати точки (абсциса і орди¬ната). Формула відстані між двома точками площини, заданих координатами. Коорди¬нати середини відрізка.
14. Одночлен і многочлен. Дії над ними. Многочлен з однією змінною. Корінь много¬члена (на прикладі квадратного тричлена). Степінь многочлена. Додавання, віднімання і множення многочленів. Розкладання многочлена на множники.
15. Рівняння. Розв'язування рівнянь, корені рівняння. Рівносильні рівняння. Біквад¬ратні рівняння. Графік рівняння з двома змінними.
16. Числові нерівності та їх властивості. Почленне додавання та множення числових нерівностей. Лінійна нерівність з одним невідомим. Розв'язування нерівностей другого степеня з однією змінною. Розв'язування раціональних нерівностей.
17. Системи рівнянь і системи нерівностей (раціональні і тригонометричні). Розв'я¬зування систем. Корені системи. Рівносильні системи рівнянь.
18. Арифметична та геометрична прогресії. Формули знаходження n-го члена та суми п перших членів прогресій. Нескінченно спадна геометрична прогресія та її сума.
19. Поняття функції. Способи задання функції. Область визначення, область значень функції. Перетворення графіків функцій.
20. Графік функції. Зростання і спадання функції; періодичність, парність, непарність функції. Графічне розв'язання рівнянь, нерівностей.
21. Означення і основні властивості функцій: лінійної у = kx + b, квадратичної у = ах2 + bх + с, степеневої у = xn (п є N) та їх графіки.
Геометрія
1. Початкові поняття планіметрії (точка, пряма, промінь, відрізок, ламана; довжина відрізка). Геометричні фігури. Паралельні і перпендикулярні прямі. Поняття про аксіо¬ми і теореми. Поняття про обернену теорему.
2. Кут, величина кута. Суміжні і вертикальні кути та їх властивості. Кути, утворені внаслідок перетину прямих, що перетинаються січною, а також при перетині паралель¬них прямих січною.
3. Трикутник. Медіана, бісектриса, висота трикутника, їх властивості. Чотири ви¬значні точки трикутника. Види трикутників. Співвідношення між сторонами та кутами прямокутного трикутника. Теореми синусів, косинусів. Середня лінія трикутника.
4. Коло і круг. Центр, діаметр, радіус, хорди, січні кола. Залежність між відрізками у колі. Дотична до кола. Дуга кола. Сектор, сегмент. Довжина кола і довжина дуги кола.
5. Центральні і вписані кути, їх властивості. Коло, вписане у трикутник. Коло, описа¬не навколо трикутника. Величина кута та її властивості. Вимірювання вписаних.кутів. Градусна і радіанна міра кута.
6. Геометричне місце точок. Метод ГМТ.
7. Поняття про рівність фігур. Ознаки рівності трикутників.
8. Поняття про подібність фігур. Ознаки подібності трикутників.
9. Прямокутна система координат на площині. Формула відстані між двома точками площини, заданих координатами; координати середини відрізка. Графік і рівняння прямої і кола. Довжина відрізка та її властивості. Відстань від точки до прямої.
10. Вектор. Абсолютна величина і напрям вектора. Кут між векторами. Колінеарні вектори. Сума векторів та її властивості. Добуток вектора на число та його властивості. Розкладання вектора за осями координат і двома неколінеарними векторами. Коорди¬нати вектора. Скалярний добуток векторів та його властивості. Проекція вектора на осі координат.
11. Чотирикутник, паралелограм, прямокутник, ромб, квадрат, трапеція; їх елемен¬ти і основні властивості.
12. Многокутник. Вершини, сторони, діагоналі многокутника. Правильні многокут¬ники і їх побудова.
13. Поняття про площі, основні властивості площ. Площа трикутника, паралелогра¬ма, прямокутника, квадрата, ромба, трапеції. Відношення площ подібних фігур. Площа круга та його частин.
14. Рух, його властивості. Види симетрій, поворот, паралельне перенесення.

II. Основні теореми і формули
Алгебра
1. Основні правила додавання, віднімання, множення, ділення.
2. Формула коренів квадратного рівняння. Розкладання квадратного тричлена на лінійні множники.
3. Зведене квадратне рівняння. Теорема Вієта.
4. Розв'язування лінійних рівнянь і таких, що зводяться до лінійних.
5. Розв'язування лінійних нерівностей і систем лінійних нерівностей.
6. Розв'язування систем двох лінійних рівнянь.
7. Основна властивість дробу. Дії з дробами.
8. Формули скороченого множення: (а ±b)2 = а2 ± 2аb + b2, (а +b)(а -b) = а2 – b2 та інші.
9. Властивості числових нерівностей.
10 . Формула знаходження n-го члена арифметичної і геометричної прогресій.
11. Формула знаходження суми п перших членів арифметичної і геометричної прогресій.
 12. Властивості квадратного кореня.
Геометрія
 1 . Основна властивість паралельних прямих.
2. Властивості точок, рівновіддалених від кінців відрізка.
3. Ознаки паралельності прямих.
4. Теорема про суму кутів трикутника. Зовнішні кути трикутника.
5. Ознаки рівності, подібності трикутників. Існування трикутника, рівного даному.
6. Теорема про існування і єдиність перпендикуляра до прямої.
7. Теорема Фалеса.
8. Радіус кола, описаного навколо трикутника і кола, вписаного в трикутник.
9. Теорема про кут, вписаний в коло.
10. Дотична до кола та її властивість. Вимірювання кута, вписаного в коло.
1 1 . Теорема Піфагора та наслідки з неї.
12. Співвідношення між сторонами і кутами прямокутного трикутника.
13. Значення синуса, косинуса кутів 00, З00, 450, 600, 900.
14. Основні тригонометричні тотожності:
  tgα =sinα/cosα; sin2α+ cos2α=1; 1+tg2α=1/cos2α; 1+ctg2α=1/sin2α
15. Формули площ паралелограма, трикутника, трапеції. Формула Герона.
16. Нерівність трикутника.
17. Формула відстані між двома точками площини.

ІІІ Основні вміння і навички
Вступник повинен:
1 . Виконувати арифметичні дії над натуральними числами, десятковими і звичайни¬ми дробами; користуватися калькулятором і таблицями; визначати і користуватися масштабом.
2. Уміти виконувати тотожні перетворення основних алгебраїчних виразів (многочленів, дробово-раціональних виразів, які містять степені і корені), тригонометричних виразів.
3. Будувати і читати графіки лінійної, квадратичної, степеневої функцій.
4. Розв'язувати рівняння і нерівності першого і другого степенів, а також рівняння і нерівності, що зводяться до них; розв'язувати системи рівнянь та нерівностей першого і другого степенів і ті, що зводяться до них.
5. Розв'язувати задачі за допомогою рівнянь і систем рівнянь.
6. Зображати геометричні фігури на площині і виконувати найпростіші побудови на площині.
7. Використовувати геометричні відомості при розв'язуванні алгебраїчних, а відо¬мості з алгебри і тригонометрії — при розв'язуванні геометричних задач.
8. Виконувати на площині операції над векторами (додавання і віднімання векторів, множення вектора на число) і використовувати їх при розв'язуванні практичних задач і
вправ.
9. Володіти навичками вимірювання і обчислення довжин, кутів і площ, які викори-стовуються для розв'язання різних практичних задач.
10. Уміти застосовувати властивості геометричних фігур при розв'язуванні задач на обчислення та доведення.

Додатково до програми на базі основної школи, абітурієнт повинен володіти такими знаннями:
І. Основні математичні поняття і факти
Арифметика, алгебра і початки аналізу
1.Множина.Способи задання множини. Операції над множинами та їх властивості.
2.Відношення (бінарні, порядку).
3.Визначники другого і третього порядку. Правило Крамера.
4.Означення похідної, її фізичний та геометричний зміст. Похідні суми, добутку і частки. Таблиця похідних. Диференційовність і граничний перехід.
5.Достатня умова зростання функції на проміжку. Поняття екстремуму функції. Необхідна умова екстремуму. Найбільше і найменше значення функції на проміжку.
6. Дотична до графіка функції. 
7.Первісна. Основна властивість. Правила знаходження.
8.Інтеграл, його застосування. Формула Ньютона-Лейбніца.
9.Логарифми та їх властивості. Основна логарифмічна тотожність.
10.Показникова, логарифмічна, степенева функції, їх графіки та похідні.
11.Тригонометричні функції (y=sin x, y=cos x, y= tg x), їх властивості та графіки.
12.Обернені тригонометричні функції. Функція, обернена до даної.
13.Корінь n-го степеня і його властивості.
14.Степінь з раціональним показником та його властивості.
15.Ірраціональні, показникові і логарифмічні рівняння і нерівності.
16.Системи ірраціональних, тригонометричних, показникових, логарифмічних рівнянь.
17.Застосування похідної, первісної, інтеграла.
18.Комбінаторика і біном Ньютона.
Геометрія
1. Аксіоми стереометрії. Існування площини, що проходить через пряму і точку, що не лежить на цій прямій. Існування площини, що проходить через три точки.
2. Перетин прямої з площиною. Півпростори.
3. Паралельні прямі в просторі. Ознаки паралельності прямих, прямої і площини, двох площин.
4. Існування площини, паралельної даній. Властивості паралельних площин. Зображення просторових фігур на площині.
5. Перпендикулярність прямих у просторі. Ознака перпендикулярності прямої і площини, перпендикулярність площин.
6. Перпендикуляр і похила. Теорема про три перпендикуляри. 
7. Відстань між мимобіжними прямими.
8. Декартова прямокутна система координат у просторі. Відстань між точками, координати середини відрізка.
9. Перетворення симетрії у просторі. Рух, перетворення подібності у просторі.
10. Кут між мимобіжними прямими, між прямою і площиною, між площинами. Двократні кути. Лінійний кут двократного кута.
11. Многогранники. Вершини, ребра, грані, діагоналі многогранника. Пряма і похила призми. Піраміда. Правильна призма і правильна піраміда. Паралелепіпед, їх види. Перерізи многогранників площиною. Площа ортогональної проекції многогранника.
12. Тіла обертання: циліндр, конус, сфера, куля. Центр, діаметр, радіус сфери і кулі. Площина, дотична до сфери.
13. Описана і вписана в циліндр призма.
14. Описана і вписана в конус піраміда.
15. Перетин двох сфер. Вписані і описані многокутники.
16. Поверхня тіла.
17. Рівновеликі тіла.
ІІ. ОСНОВНІ ФОРМУЛИ І ТЕОРЕМИ
Алгебра і початки аналізу
1. Тригонометричні формули (додавання, зведення, суми і різниці).
2. Залежність між тригонометричними функціями одного й того ж аргументу.
3. Теорема про корінь.
4. Правила обчислення похідних. Похідна складеної функції.
5. Таблиця похідних.
6. Наближені обчислення.
7. Правила знаходження первісних. Таблиця первісних.
8. Формула Ньютона-Лейбніца.
9. Основна логарифмічна тотожність.
10. Властивості логарифмів.
11. Корені рівнянь sin x=a, cos x=a, tg x=a.
12. Властивості арифметичного кореня n-го степеня.
13. Властивості степеня з раціональним показником.
14. Логарифм добутку, степеня і частки.
Геометрія
  1. Теорема про три перпендикуляри.
  2. Формули площі поверхні і об’єму прямокутного паралелепіпеда, похилого паралелепіпеда, призми, піраміди, циліндра, конуса.
  3. Формули площі поверхні сфери, об’єму кулі та її частин.
  4. Рівняння сфери.
  5. Загальна формула об’єму тіл обертання.

ІІІ. Основні вміння і навички
Вступник повинен:
1. Застосовувати похідну при дослідженні функції на зростання, на екстремуми і для побудови графіків функцій.
2. Застосувати інтеграл для знаходження площі фігур, обмежених нескладними графіками.
3. Будувати і читати графіки показникової, логарифмічної та тригонометричних функцій.
4. Розв’язувати найпростіші рівняння і нерівності, що мають степеневі, показникові, логарифмічні і тригонометричні функції